повінчаний

повінчаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові́нчано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "повінчаний" в других словарях:

  • повінчаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • повінчаний — [поув’і/нчанией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»