- повінчаний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові́нчано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повінчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
повінчаний — [поув’і/нчанией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови